Recommend Print

Відповідальність у сфері містобудування

gol

Містобудівна діяльність спрямована, перша за все, на задоволення основних природних прав людини на житло, на безпечне навколишнє середовище, на комфортне життя. Саме тому держава забезпечує правила регулювання цієї діяльності, а також міри покарання за їх порушення.

Детальніше з цього питання консультують фахівці Сарненського місцевого центру. 

За правопорушення у сфері містобудівної діяльності відповідальність настає відповідно до Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності». У цьому законі, зокрема, передбачені порушення щодо недодержання порядку складання проектної документації, виконання підготовчих та будівельних робіт із оформленням відповідних документів, вводу в експлуатацію об’єктів та інших. При цьому застосування штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності не звільняє від відповідальності посадових осіб, винних у вчиненні цих правопорушень, до яких можуть бути вжиті відповідні заходи адміністративної відповідальності.

Законом України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» також передбачена відповідальність за здійснення господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, без отримання в установленому порядку ліцензії, за надання недостовірних чи необґрунтованих висновків суб’єктами містобудування, які залучаються до проведення перевірок.

Суб’єкти містобудування, які здійснюють проектування об’єктів та експертизу проектів будівництва несуть відповідальність у вигляді штрафу за передачу замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об’єкті будівництва, розробленої з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об’єктів містобудування, будівельних норм, державних стандартів і правил, зокрема, за заниження категорії складності об’єкта будівництва:

– проектна організація – у розмірі десяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб;

– експертна організація – у розмірі вісімнадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб;

Суб’єкти містобудування, які є замовниками будівництва об’єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення:

1) виконання підготовчих робіт без повідомлення про початок їх виконання, а також наведення недостовірних даних у такому повідомленні – у розмірі десяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб;

2) виконання будівельних робіт без повідомлення про початок їх виконання, а також наведення недостовірних даних у такому повідомленні, вчинене щодо об’єктів, що за класом наслідків належать до об’єктів з незначними наслідками (СС1), – у розмірі тридцяти шести прожиткових мінімумів для працездатних осіб;

3) виконання будівельних робіт без отримання дозволу на їх виконання на об’єктах, що за класом наслідків належать до об’єктів з середніми наслідками (СС2), – у розмірі
трьохсот сімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб; із значними наслідками (СС3), – у розмірі дев’ятисот прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

4) експлуатація або використання об’єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об’єкта до експлуатації чи в акті готовності об’єкта до експлуатації, вчинені щодо: об’єктів, що за класом наслідків належать до об’єктів з незначними наслідками (СС1), – у розмірі тридцяти
шести прожиткових мінімумів для працездатних осіб; з середніми наслідками (СС2), – у розмірі трьохсот сімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб; із значними наслідками (СС3), – у розмірі дев’ятисот
прожиткових мінімумів для працездатних осіб;

5) незабезпечення замовником здійснення технічного нагляду у випадках, якщо такий нагляд є обов’язковим згідно із законодавством, – у розмірі сорока прожиткових мінімумів для
працездатних осіб;

6) незабезпечення замовником здійснення авторського нагляду у випадках, якщо такий нагляд є обов’язковим згідно із законодавством, - у розмірі п’ятдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб;

7) неподання чи несвоєчасне подання замовником інформації про передачу права на будівництво об’єкта іншому замовнику, зміну генерального підрядника чи підрядника, осіб, відповідальних за проведення авторського і технічного нагляду, відповідальних
виконавців робіт, а також про коригування проектної документації у випадках, коли подання такої інформації є обов’язковим згідно із законодавством, – у розмірі двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Суб'єкти містобудування, які виконують будівельні роботи,
несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення:

1) виконання підготовчих робіт без повідомлення про початок їх виконання – у розмірі десяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб;

2) виконання будівельних робіт без повідомлення про початок їх виконання щодо об’єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, – у розмірі десяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб;

3) виконання будівельних робіт без направлення повідомлення про початок виконання таких робіт: на об’єктах, що за класом наслідків належать до об’єктів з незначними наслідками (СС1), – у розмірі тридцяти шести прожиткових мінімумів для працездатних осіб;

4) виконання будівельних робіт без отримання дозволу на їх виконання: на об’єктах, що за класом наслідків належать до об’єктів з середніми наслідками (СС2), – у розмірі трьохсот сімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб; із значними наслідками (СС3), – у розмірі дев’ятисот прожиткових мінімумів для працездатних осіб;

6) ведення виконавчої документації з порушенням будівельних норм, державних стандартів і правил – у розмірі вісімнадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб;

7) застосування будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що не відповідають державним нормам, стандартам, технічним умовам, проектним рішенням, а також тих, що підлягають обов'язковій сертифікації, але не пройшли її, – у розмірі дев'яноста прожиткових мінімумів для працездатних осіб;

8) виконання будівельних робіт з порушенням вимог будівельних норм, державних стандартів і правил або затверджених проектних рішень – у розмірі сорока п'яти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

1

Суб'єкти містобудування, які здійснюють господарську діяльність з будівництва об’єктів, що за класом наслідків належать до об’єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками за переліком видів робіт, які визначаються Кабінетом Міністрів України, що підлягає ліцензуванню, чи доручають виконання окремих видів робіт відповідальним виконавцям, які згідно із законодавством повинні мати кваліфікаційний сертифікат, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення:

1) здійснення господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, без отримання в установленому порядку ліцензії – у розмірі дев'яноста прожиткових мінімумів для працездатних осіб;

2) залучення до виконання окремих видів робіт відповідальних виконавців, які не мають відповідного кваліфікаційного сертифіката, у випадках, коли такий сертифікат є обов'язковим згідно з законодавством, – у розмірі десяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Суб'єкти містобудування, які виготовляють будівельні матеріали, вироби та конструкції, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення:

1) виробництво або виготовлення будівельних матеріалів, виробів, конструкцій, які підлягають обов'язковій сертифікації або показники безпеки яких наводяться в нормативних документах і підлягають підтвердженню не пройшли їх, – у розмірі шістдесяти трьох прожиткових мінімумів для працездатних осіб;

2) виробництво або виготовлення будівельних матеріалів, виробів, конструкцій, які не відповідають вимогам державних норм, стандартів або технічним умовам, – у розмірі ста двадцяти шести прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Суб’єкти містобудування несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення:

1) невиконання приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил – у розмірі п’ятнадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб; зупинення підготовчих та будівельних робіт – у розмірі п’ятдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб;

2) недопущення посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю на об’єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій – у розмірі тридцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Суб’єкти містобудування, що залучаються органами державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірок, несуть відповідальність у вигляді штрафу за надання недостовірних чи необґрунтованих висновків за результатами таких перевірок у розмірі тридцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

2

Підприємства, які надають технічні умови щодо інженерного забезпечення об'єкта будівництва, несуть відповідальність у вигляді штрафу за подання недостовірної інформації у складі раніше наданих технічних умов щодо інженерного забезпечення об'єкта будівництва, відмову у наданні технічних умов щодо інженерного забезпечення об'єкта будівництва або порушення строку їх надання; неукладення договору про забезпечення об'єкта будівництва на підставі наданих технічних умов або непідключення об'єкта будівництва до інженерних мереж згідно з технічними умовами та укладеним договором про забезпечення об'єкта будівництва – у розмірі дев'яноста прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Притягнення суб'єктів містобудування до відповідальності не звільняє їх від відшкодування заподіяної внаслідок правопорушення шкоди.

Штраф може бути накладено на суб'єктів містобудування протягом шести місяців з дня виявлення правопорушення, але не пізніше ніж через три роки з дня його вчинення.

У разі вчинення суб'єктами містобудування двох або більше правопорушень штрафи накладають за кожне вчинене правопорушення окремо.

Довідково. Сарненський місцевий центр з надання БВПД знаходиться за адресою: м. Сарни, вул. Широка, 22 (другий поверх приміщення «Приватбанку»). Тел.: (03655) 3-22-20, (067) 856 74 35. Телефон безкоштовної гарячої лінії 0 800 213 103 (цілодобово).

Березнівське бюро правової допомоги: м. Березне, вул. Київська, 9 (приміщення ЦНАПу та статистики), тел. (03653)5-34-44, (067) 836 50 41, (096) 117 38 45.

Володимирецьке бюро правової допомоги: смт Володимирець, вул. Соборна, 20 (приміщення Володимирецької районної державної нотаріальної контори), тел. (03634) 2-58-08, (068) 091 88 85.

Дубровицьке бюро правової допомоги: м. Дубровиця, вул. Воробинська, 9 (приміщення районної бібліотеки), тел. (03658)2-00-06, (068) 085 13 52;.

Рокитнівське бюро правової допомоги: смт Рокитне, вул. Незалежності, 21 (приміщення Управління Державної казначейської служби України в Рокитнівському районі), тел. (03635)2-30-03, (097) 318 59 96.

   

logo openeurope

   

chesnaplatijka baner

   

YMP fullsize distr

   
   

ATO

   

DNA_219x116

   

peremishcheni

   

mpk2

   
   
   
   
© 2014-2018 Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Рівненській області | При використанні матеріалів сайту посилання обов'язкове
Розробка: Троценко Сергій | [email protected] legalaid.gov.ua