Print

За допомогою юристів Сарненського МЦ жінка стала власницею будинку в якому проживає

Share

Новацька

Трапляються випадки, коли, хоч не маючи офіційних документів на руках особа стає фактичною  власницею, оскільки доглядає  майно, сплачує усі комунальні платежі та інші витрати, пов’язані з його утриманням. Але чи може особа в даному випадку офіційно набути прав на це майно та стати його повноправним власником? Так, може. Цей спосіб відомий ще римському праву, де він отримав назву usucapio, що означає "придбання в результаті користування". Таким чином, особа, яка має намір набути право власності на майно за набувальною давністю, повинна звернутися до суду, з дотриманням вимог цивільного законодавства, за наявності доказів добросовісного володіння майном протягом встановленого строку. Ця успішна історія про те, як фахівець Сарненського МЦ допоміг його клієнтці набути права власності на майно та стати повноправною його власницею.


До Сарненського МЦ звернулась пані Галина (ім’я змінено). Жінці потрібна була правова допомога для визнання права власності на будинок за набувальною давністю. Клієнтка розповіла, що з 1995 року проживає та зареєстрована в будинку свого покійного батька. Пані Галина пояснила, що після смерті батька вона зареєструвала місце проживання у вищевказаному будинку та стала єдиною фактичною власницею житла, з першого дня вселення до будинку сплачувала комунальні та всі інші витрати, пов’язані з його утриманням, зберігала в ньому свої речі, - оскільки іншого житла у неї немає. Крім того, клієнтка вказувала, що вона постійно робила поточні та капітальні ремонти за власні кошти та утримувала будинок в порядку. Облаштувала будинок новими дверима та вікнами – тобто продовжувала відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом більше ніж 10 років.

Здійснювати складення процесуальних документів для клієнтки наказом Сарненського місцевого центру з надання БВПД призначено головного спеціаліста відділу правопросвітництва та надання БПД Сарненського МЦ — Анастасію Новацьку.

Дії працівника системи БПД:

Складення позовної заяви про визнання права власності за набувальною давністю.

Результат:

Рішенням Сарненського районного суду Рівненської області позов пані Галини задоволено в повному обсязі – визнано право власності за набувальною давністю на житловий будинок.

Довідково:

Відповідно до ч.2 ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ч.1 ст.344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно набувається за рішенням суду (ч.4 ст.344 ЦК).Можливість пред`явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає з положень ст.ст.15, 16 ЦК України, згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв`язку з цим особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, має право звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності.

Відповідно до п.9 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав" від 07.02.2014 р. № 5, при вирішенні спорів, пов`язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке: володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності; володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна; володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності.Таким чином, давнісний володілець повинен довести факти добросовісності заволодіння, відкритості, безтитульності, безперервності і тривалості свого володіння.

Статтею 392 ЦК України передбачено, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.Як роз`яснено у п. 9 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 5 «Про судову практику про захист права власності та інших речових прав», при вирішенні спорів, пов`язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке: володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності; володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна; володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності. У разі втрати не із своєї волі майна його давнісним володільцем та повернення цього майна протягом одного року або пред`явлення протягом цього строку позову про його витребування набувальна давність не переривається (ч. 3 ст. 344 ЦК України). Не переривається набувальна давність, якщо особа, яка заявляє про давність володіння, є сингулярним чи універсальним правонаступником, оскільки в цьому разі вона може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є (ч. 2 ст. 344 ЦК України).

За змістом ч. 1 ст. 344 ЦК України необхідно, щоб заволодіння майном було добросовісним, володілець не повинен був та не міг знати про те, що він володіє чужою річчю, тобто обставини, у зв`язку з якими виникло володіння чужою річчю, не давали б найменшого сумніву щодо правомірності набуття майна.Таким чином, за набувальною давністю може бути набуто право власності на нерухоме майно, яке не має власника, або власник якого невідомий. Тобто право власності у володільця за давністю виникає поза волею і незалежно від волі колишнього власника.